Анафілактичний шок розвивається раптово й загрожує життю людини. Він може виникнути у відповідь на, здавалося б, нешкідливу речовину — укус бджоли, ін’єкцію препарату або навіть звичайний харчовий продукт. Саме тому важливо вміти швидко розпізнати симптоми, діяти без паніки й знати, що потрібно робити, щоб урятувати людину. У цій статті розглянемо всі основні аспекти: причини, прояви, невідкладну допомогу, особливості стану в дітей та профілактичні заходи.
Що таке анафілактичний шок
Анафілактичний шок — це гостра, системна алергічна реакція негайного типу. Вона розвивається у відповідь на контакт із алергеном і супроводжується раптовим вивільненням великої кількості біологічно активних речовин (гістамін, серотонін тощо). Унаслідок цього відбувається різке розширення судин, падіння артеріального тиску, порушення дихання через набряк гортані або бронхоспазм, а також загроза зупинки серця.
На відміну від звичайної алергії, яка може обмежуватись шкірними проявами, анафілаксія зачіпає одразу кілька систем організму — шкіру, дихальні шляхи, серцево-судинну та травну систему. Без своєчасного втручання цей стан може закінчитися летально.
Причини анафілактичного шоку
Анафілактичний шок розвивається лише тоді, коли в організмі вже сформована чутливість до конкретного алергену. Тобто організм одного разу вже мав контакт із речовиною, розпізнав її як «небезпечну» і виробив до неї імунну відповідь. При повторному контакті відбувається масивне вивільнення медіаторів запалення — саме вони провокують небезпечну реакцію.
Тригери, які найчастіше викликають шок:
- Лікарські засоби. Найбільше випадків анафілаксії пов’язано з медикаментами. Найнебезпечніші серед них — пеніцилін та його похідні, деякі анестетики, йодовмісні контрастні речовини, міорелаксанти. Навіть лікарський засіб, який раніше переносився нормально, може викликати реакцію після сенсибілізації. Ризики вищі при внутрішньовенному введенні препаратів.
- Харчові продукти. Харчова анафілаксія — часта причина шоку у дітей. Найчастіші алергени: арахіс, лісові горіхи, молоко, яйця, риба, морепродукти, пшениця, соя. У дорослих харчова форма зустрічається рідше, але реакція може бути не менш інтенсивною.
- Укуси комах. Укус оси або бджоли — типовий приклад природного контакту з потенційно смертельним алергеном. Іноді пацієнт не знає про наявність сенсибілізації до отрути комах до першого серйозного епізоду.
- Контакт із латексом. Латекс — причина професійної анафілаксії у медичних працівників. Також реакція може виникати у пацієнтів після хірургічних втручань через контакт із латексними рукавичками чи катетерами.
- Фізичне навантаження, поєднане з алергеном. Це рідкісний тип анафілаксії, коли шок виникає лише тоді, коли фізичне навантаження (біг, заняття спортом) іде слідом за вживанням певної їжі. Окремо ці чинники реакції не викликають.
- Ідіопатична анафілаксія. У деяких випадках чітку причину встановити не вдається навіть після ретельного обстеження. Це не означає, що алергену не існує — лише те, що він залишається невідомим.
Причини можуть бути різними, але механізм розвитку шоку один — системна відповідь імунної системи, яка виходить з-під контролю.
Симптоми анафілактичного шоку
Ознаки анафілаксії зазвичай проявляються дуже швидко — протягом 1–15 хвилин після контакту з алергеном. Іноді вони розвиваються поступово, але навіть у таких випадках реакція може раптово загостритися. Симптоми варто вивчити не для загального розуміння, а щоб вчасно діяти, якщо хтось поруч потрапить у небезпечну ситуацію.
Прояви шоку:
- З боку шкіри та слизових оболонок: перше, що часто помічає пацієнт — це свербіж, почервоніння, кропив’янка. У деяких випадках з’являється набряк обличчя, повік, губ, язика або гортані — це загрожує повним перекриттям дихальних шляхів. Може виникати й відчуття жару, тривоги або внутрішнього дискомфорту.
- З боку дихальної системи: закладеність носа, ринорея, осиплість голосу, утруднене вдихання — все це ранні дихальні симптоми. При прогресуванні — з’являється задишка, стискання в грудях, свистячі хрипи, що свідчать про бронхоспазм. Набряк гортані — найбільш небезпечний прояв, який може швидко призвести до асфіксії.
- Серцево-судинні симптоми: швидкий пульс, падіння артеріального тиску, запаморочення, блідість, холодний піт. У важких випадках — раптова втрата свідомості, колапс, зупинка серця. Особливо небезпечно, коли шкіра раптом блідне або стає сірою — це вже ознака критичного падіння тиску.
- З боку травної системи: нудота, спазми в животі, діарея, іноді — блювання. У дітей ці прояви можуть бути основними, що ускладнює діагностику.
- Загальні реакції: відчуття слабкості, дезорієнтація, затьмарення свідомості. Людина може втратити здатність говорити, координувати рухи або навіть відповісти на запитання.
Не завжди прояви включають усі системи. Інколи шок починається з одного симптому — наприклад, різкого набряку язика або раптової втрати тиску — і вже за кілька хвилин охоплює весь організм. У таких ситуаціях діє принцип: краще підозрювати анафілаксію і діяти, ніж згаяти час і чекати підтвердження.
Анафілактичний шок у дітей
Діти можуть реагувати більш гостро, ніж дорослі, а розпізнати симптоми буває складніше, особливо в малюків.
Найпоширенішими причинами є харчові продукти (молоко, яйця, горіхи), укуси комах та медикаменти. У дітей ранні ознаки можуть маскуватися під звичайну алергію — кропив’янку або діатез. Часто з’являється плач, неспокій, відмова від їжі, порушення дихання.
У дітей із бронхіальною астмою або атопічним дерматитом ризик анафілаксії вищий. Особливу увагу слід звертати на ситуації в дитсадках і школах — персонал має бути обізнаний щодо можливих реакцій і дій у разі надзвичайної ситуації.
Алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці
У ситуації анафілактичного шоку кожна секунда має значення. Чіткий алгоритм дій може врятувати життя:
- Негайно припинити контакт із алергеном (зупинити введення препарату, видалити жало комахи тощо).
- Викликати швидку допомогу (103).
- Увести адреналін:
- дорослим — 0,3–0,5 мл 0,1% розчину внутрішньом’язово (в ділянку стегна);
- дітям — дозування залежить від маси тіла (0,01 мл/кг);
- у разі відсутності ефекту — повторити через 5–15 хв.
- Покласти пацієнта на спину з піднятими ногами.
- Забезпечити доступ свіжого повітря або подати кисень.
- За можливості — ввести антигістамінні препарати, глюкокортикоїди, провести внутрішньовенну інфузію сольових розчинів.
- Слідкувати за життєвими функціями до приїзду медиків.
Важливо: адреналін — це перша і головна допомога. Без нього стан буде прогресувати.
Лікування анафілактичного шоку у стаціонарі
Після стабілізації стану пацієнт обов’язково має бути госпіталізований — навіть якщо симптоми повністю зникли. Це пов’язано з ризиком повторного нападу — так званої біпазної анафілаксії.
У стаціонарі проводиться:
- моніторинг життєвих функцій;
- продовження введення глюкокортикоїдів та антигістамінних;
- внутрішньовенна терапія для підтримки тиску;
- введення бронхолітиків при бронхоспазмі;
- у важких випадках — застосування вазопресорів, інтубація або ШВЛ.
Також пацієнту рекомендується алергологічне обстеження після виписки для з’ясування причини й запобігання повторній ситуації.
Профілактика анафілактичного шоку
Профілактика полягає насамперед у виключенні контакту з алергеном.
Основні кроки:
- Обстеження в алерголога: шкірні проби, аналізи крові на IgE.
- Інформування: носіння медичних браслетів, зазначення алергії в історії хвороби.
- Наявність автоінжектора адреналіну (Епіпен) у пацієнтів із тяжкими реакціями.
- Навчання пацієнтів і їхніх близьких: як розпізнати симптоми та що робити.
- Профілактика в освітніх закладах: інструктаж вчителів, медичних працівників, наявність аптечки.
Людям із високим ризиком слід мати при собі інструкцію із зазначенням першочергових дій у разі нападу.
Анафілактичний шок це критичний стан, що потребує негайного втручання. Знання симптомів і чіткий алгоритм дій можуть стати вирішальними. Щоб захистити себе та близьких, важливо не лише вміти розпізнати небезпечні ознаки, а й бути готовим діяти — зібрано, швидко та впевнено.