Сьогодні, 26 листопада 2025 року, світ відзначає Міжнародний день боротьби з ожирінням, день, який нагадує про глобальну проблему надмірної ваги та її вплив на здоров’я мільйонів людей. Цей день, започаткований Всесвітньою федерацією ожиріння у 2015 році, спрямований на підвищення обізнаності про причини, наслідки та способи запобігання ожирінню. В Україні, де проблема набуває особливої актуальності через сучасні виклики, такі як війна та зміни в способі життя, важливо звернути увагу на свіжі дані та рекомендації експертів.
Статистика ожиріння в Україні та світі
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто звернутися до надійних даних, які показують, наскільки ожиріння поширене. За результатами національного дослідження STEPS 2019, проведеного Центром громадського здоров’я МОЗ України, надлишковою масою тіла страждають 59% дорослих українців, а ожирінням — 24,8%. Ці цифри базуються на обстеженні понад 5000 осіб і відображають ситуацію до повномасштабного вторгнення, але, за оцінками експертів, під час війни показники могли зрости. На глобальному рівні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO) станом на 2022 рік, понад 1 мільярд дорослих у світі мають ожиріння, що становить майже 13% населення. В Україні, як зазначає УНН у матеріалі від 26 листопада 2025 року, стрес, малорухливий спосіб життя та доступність дешевої, калорійної їжі посилюють тенденцію.
Причини розвитку ожиріння
Розуміння причин ожиріння допомагає не лише діагностувати проблему, а й ефективно з нею боротися, і тут ключову роль відіграють як генетичні, так і зовнішні фактори. Серед основних причин — незбалансоване харчування з надлишком калорій, особливо від оброблених продуктів, солодких напоїв та фастфуду, а також недостатня фізична активність. У контексті України, за даними Центру громадського здоров’я, урбанізація та сидячий спосіб життя сприяють набору ваги: лише 25% дорослих займаються фізичними вправами регулярно. Крім того, генетична схильність, гормональні порушення та психологічні фактори, як-от стрес від воєнних подій, відіграють значну роль. Дослідження WHO підкреслює, що пандемія COVID-19 та нинішні кризи посилили ці тенденції, призводячи до зростання ваги на 1-2 кг у середньому за рік для багатьох людей.
Наслідки ожиріння для здоров’я
Наслідки ожиріння виходять далеко за межі естетичних проблем і безпосередньо впливають на якість і тривалість життя, що робить профілактику нагальною задачею. Надмірна вага підвищує ризик розвитку цукрового діабету 2 типу в 7 разів, серцево-судинних захворювань — у 2-3 рази, а також онкологічних хвороб, таких як рак грудей чи кишечника. В Україні, за STEPS 2019, люди з ожирінням на 40% частіше страждають від гіпертонії. На глобальному рівні WHO повідомляє, що ожиріння спричиняє 4 мільйони смертей щорічно. Під час війни, як зазначає УНН, ці ризики зростають через комбінацію факторів: обмежений доступ до медичної допомоги та психологічний тиск призводять до ускладнень, таких як метаболічний синдром.
Законодавчі ініціативи та програми боротьби з ожирінням
На рівні держави та міжнародних організацій впроваджуються конкретні заходи для протидії ожирінню, що демонструє системний підхід до проблеми. В Україні Державна стратегія національної безпеки в сфері охорони здоров’я на 2021-2025 роки (затверджена Указом Президента № 392/2021) включає заходи з профілактики неінфекційних захворювань, зокрема ожиріння, через просвіту та регулювання харчування в школах. WHO у Рамковій конвенції з боротьби проти тютюну та подібних стратегіях для ожиріння рекомендує податки на солодкі напої — наприклад, у Мексиці такий податок з 2014 року зменшив споживання на 10%. В Україні з 2023 року діє програма “Здорове харчування” в рамках реформи шкільного харчування, ініційована Першою леді Оленою Зеленською, яка обмежує шкідливі продукти в шкільних буфетах. Ці ініціативи, за даними phc.org.ua, спрямовані на формування здорових звичок з дитинства.
Поради для підтримки здорової ваги
Щоб зробити боротьбу з ожирінням частиною повсякденного життя, варто звернутися до простих, науково обґрунтованих рекомендацій, які можна впроваджувати поступово. Почніть з балансу калорій: споживайте на 500-1000 ккал менше щодня для безпечного схуднення на 0,5-1 кг на тиждень, як радить Американська асоціація дієтологів. Додайте фізичну активність — 150 хвилин помірних вправ на тиждень, наприклад, ходьбу чи велосипед. В Україні, з урахуванням воєнних реалій, експерти з Центру громадського здоров’я рекомендують домашні тренування та свіжі овочі з місцевих ринків. Регулярні перевірки у лікаря, включаючи вимірювання ІМТ (індексу маси тіла), допоможуть контролювати ситуацію. Пам’ятайте: стійкі зміни, а не дієти, — ключ до успіху.